Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Тополов П$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Тополов П. А. Морфометрическая характеристика артериальных дихотомий сосудистого русла печени [Електронний ресурс] / П. А. Тополов, О. К. Зенин, А. В. Дмитриев, П. В. Кудымов, А. Е. Худяков // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 1(2). - С. 190-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmbv_2013_16_1(2)__53 | ||
| 2. | 
Шай А. М. Морфометрическая анатомия артериального русла селезёнки [Електронний ресурс] / А. М. Шай, О. К. Зенин, П. А. Тополов, Е. В. Жданов, А. Н. Шай // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2013. - Вип. 17, Т. 2. - С. 183-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pekm_2013_17_2_37 | ||
| 3. | 
Оверко В. С. Дослідження кровотоку в різних типах дихотомій артеріальної системи людини [Електронний ресурс] / В. С. Оверко, О. К. Зенін, В. В. Білоусов, П. О. Тополов, А. В. Дмитриєв, М. В. Безкровна // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2014. - № 3. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2014_3_17 Мета роботи - розрахунок і візуалізація поведінки потоків крові в місцях дихотомій на різних ступенях розгалуження артерій. Комп'ютерне моделювання показало, що два типа дихотомій виконують складну функцію: регулюють реологічні властивості крові та впливають на швидкість кровотоку. Це свідчіть, що побудова моделі артеріальної системи людини неможлива на підставі критерію оптимальності, що базується на принципі мінімуму гідродинамічного опору. | ||
| 4. | 
Тополов П. О. Вплив обробки оксигенатора адаптаційною композицією під час аортокоронарного шунтування на зміну клітин крові [Електронний ресурс] / П. О. Тополов, І. С. Дьордяй, Л. О. Собанська, Я. В. Куриленко, Н. І. Белемець, О. М. Лазаренко, Г. О. Лазаренко, Т. А. Алексєєва, В. Г. Гур’янов // Серце і судини. - 2018. - № 1. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_1_14 Мета роботи - оцінити вплив обробки контактної поверхні оксигенатора адаптаційною композицією (АК) на основі альбуміну сироватки крові реципієнта на зміни клітин крові пацієнта. На базі хірургічного центру ДНУ "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" ДУС за період листопад 2016 р. - березень 2017 р. прооперовано 42 хворих з використанням апарата штучного кровообігу. Пацієнтів було розподілено на дві групи: у першій групі (30 хворих, 24 чоловіки і 6 жінок) операції виконували з апаратом штучного кровообігу без обробки оксигенатора АК, у другій групі (12 хворих, 9 чоловіків і 3 жінки) оксигенатор обробляли АК. Ефективність обробки АК визначали за загальним аналізом крові та станом еритроцитів. Обробка оксигенатора АК сприяє зменшенню реакції організму на чужорідне тіло: у пацієнтів, у яких застосовували обробку оксигенатора АК, визначено незначне збільшення вмісту лейкоцитів, зниження частки лімфоцитів і гранулоцитів. Також у цих хворих відсутність ехіноцитів і мікроцитів свідчить про адекватне кисневе забезпечення еритроцитів. Висновки: обробка контактної поверхні оксигенатора АК сприяє зменшенню реакції організму на нього та покращує обмін еритроцитів на газообмінній мембрані. | ||
| 5. | 
Черній В. І. Удосконалення методу штучного кровообігу при кардіохірургічних втручаннях [Електронний ресурс] / В. І. Черній, Л. О. Собанська, П. О. Тополов, О. Н. Лазаренко, Т. А. Алексєєва, В. Г. Гур’янов // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 2. - С. 119-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_2_17 Удосконалення методик штучного кровообігу (ШК) не втрачає актуальності і за сучасних умо. Мета дослідження - вдосконалити метод штучного кровообігу під час проведення кардіохірургічних втручань за рахунок модифікації поверхні контура штучного кровообігу й внутрішньовенного введення фруктозо-1,6-дифосфату. На базі ДНУ "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" ДУС було обстежено 64 кардіохірургічних хворих, прооперованих із використанням штучного кровообігу. Пацієнтів було розподілено на 3 групи: Gr | ||
| 6. |
Черній В. І. Діагностика та корекції гемодинамічних розладів у кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю, які перенесли оперативне втручання — шунтування коронарної артерії із застосуванням штучного кровообігу [Електронний ресурс] / В. І. Черній, Я. В. Куриленко, Л. О. Собанська, П. О. Тополов // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 2. - С. 251. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_2_187 | ||
| 7. |
Черній В. І. Анестезіологічний менеджмент у кардіохірургічних хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу [Електронний ресурс] / В. І. Черній, Я. В. Куриленко, П. О. Тополов, Т. В. Черній // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 101-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2020_16_4_14 Хірургічна реваскуляризація міокарда є ефективним способом лікування хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС). Обов'язковим етапом проведення екстракорпорального кровообігу є індукована зупинка серця й пов'язаний із цим період загальної ішемії. Тому при виконанні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу розвивається гостра серцева недостатність, виражена тією чи іншою мірою. Незважаючи на постійне вдосконалення методів штучного кровообігу, анестезії та кардіопротекції, частота інтраопераційного інфаркту міокарда становить від 2 до 7,2 % випадків, гострої серцевої недостатності - від 2,7 до 51,2 %, гострих порушень серцевого ритму - від 20 до 63,6 %. Мета дослідження - покращити результати лікування кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю, які перенесли оперативне втручання - шунтування коронарних артерій із застосуванням екстракорпорального кровообігу, шляхом удосконалення протоколу періопераційного ведення пацієнтів. На базі Державної наукової установи "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами було прооперовано 100 кардіохірургічних хворих на ІХС, яким було виконано аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу. Від усіх хворих було отримано інформовану згоду на участь у дослідженні. Пацієнти були розподілені на дві групи. Пацієнтам групи 1 (40 хворих) у післяопераційному періоді корекцію гемодинамічних розладів виконували за стандартним чинним протоколом. У групі 2 (60 хворих) був застосований диференційований підхід до корекції гемодинамічних розладів. У підгрупі 1 (20 хворих) у післяопераційному періоді корекцію гемодинамічних розладів виконували за допомогою добутаміну й досягли стабілізації. У підгрупі 2 (11 хворих, у яких була діагностована в передопераційному періоді гіпофосфатемія) для корекції гемодинамічних розладів крім добутаміну використовували препарат фруктозо-1,6-дифосфат за схемою: 5 г препарату вводили безпосередньо перед початком перфузії і 5 г - на 30-й хвилині штучного кровообігу. Препарат, ендогенний високоенергетичний проміжний метаболіт гліколітичного шляху, безпосередньо посилює утворення високоенергетичного фосфату (аденозинтрифосфату). У підгрупі 3 (6 хворих) у післяопераційному періоді крім добутаміну для корекції гемодинамічних розладів застосували препарат тиворель (1 мл розчину містить 42 мг аргініну гідрохлориду та 20 мг левокарнітину). Підгрупа 4 (23 хворих) у післяопераційному періоді не мала гемодинамічних розладів, корекцію не виконували. Розроблено періопераційний анестезіологічний менеджмент у кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю, які перенесли аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу. Для моніторингу функції серцево-судинної системи використовували електрокардіографію, ехокардіографію, фазаграфію, визначено варіабельність серцевого ритму за Р. М. Баєвським. Фазаграфія - це інноваційний метод обробки електрокардіограм, розроблений НАН України. Суть методу - дослідження симетрії/асиметрії зубця Т електрокардіограми як маркера ішемічних змін міокарда. Визначення симетричності хвилі Т у фазовому просторі є ефективним діагностичним критерієм наявності ішемії (показник <$E beta>Т) на електрокардіограмі. Результати досліджень свідчать про можливість використання методу фазаграфії, зокрема аналізу симетрії зубця Т як маркера ішемічних змін у міокарді, у кардіохірургічних хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу. Встановлено, що в групі 2 для стабілізації гемодинаміки, кисневого статусу, мікроциркуляції були використані менші дози симпатоміметиків, були меншими тривалість їх застосування, частота гемодиномічно значимої фібриляції передсердь, доза введеного аміодарону, тривалість штучної вентиляції легень порівняно з групою 1. Висновки: одержані дані свідчать, що розроблений алгоритм періопераційного ведення кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю надає можливість значно прискорити реабілітацію кардіохірургічних хворих, підвищити комфорт пацієнта й скоротити термін перебування в лікарні до 6 - 7 діб. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |